В 2014 році уряд України втратив контроль над частинами Луганської та Донецької областей, а також над АР Крим. Президент РФ Володимир Путін оголосив про анексію територій АР Крим, а на територіях втраченого контролю Луганської та Донецької областей було проголошено створення «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки». У 2015 році спецслужби РФ здійснили спробу по дестабілізації ситуації в південних регіонах України, через реалізацію проектів «Народна рада Миколаєва», «Одеська народна республіка» та «Бесарабська народна республіка». Останню Уряд України визнав терористичною організацією [1, с. 196]. 28–29 жовтня 2015 року у місті Білгород-Дністровський Одеської області відбувся з’їзд «Народної Ради Бесарабії», на якому учасники заходу проголосували за декларацію в якій йдеться про возз’єднання української Бессарабії з молдавською Гагаузією і відтворення республіки Буджак [2]. Причетність РФ до реалізації вищезгаданих проектів підтверджується тим, що за координацію та організацію заходів сепаратистського спрямування відповідали громадяни РФ. Згідно з заявою Василя Грицака, який був головою СБУ у 2015– 2019 рр., проектом «Бессарабія» керував Інал Ардзінба – заступник радника президента РФ Путіна Владислава Суркова і син бойовика Бату Ардзінба, що воював в Абхазії проти Грузії. А одним із координаторів вищезгаданих антиукраїнських проектів був громадянин РФ Дмитро Соїн, який очолює громадську організацію «Союз придністровців України», мешкає на території РФ, а також вважається науковим та політичним діячем ПМР [3, с. 17–18]. Все це дає вагомі підстави для висновку про причетність спецслужб РФ до організації антиукраїнських проектів в південних регіонах України.
Аналогічна ситуація з призначенцями з РФ відбувалась у неконтрольованих частинах Луганській та Донецькій областей. Так заступником керівника «уряду» «Луганської народної республіки» було призначено Олексія Чеснакова, якій працював у адміністрації президента РФ з 2001 по 2008 років, а головою «уряду» «Донецької народної республіки» було призначено Олександра Бородая, який є діючим депутатом державної думи РФ. Враховуючи те, що у 2015 році в Луганській та Донецький областях на стадії посиленої активізації продовжувався військовий конфлікт між ЗСУ та НЗФ «ЛНР» і «ДНР» та за безпосередньої участі підрозділів ЗС РФ, реалізація сепаратистських проектів у Миколаївській та Одеській областях призвело б до політичної дестабілізації ситуації у південно-східних регіонах України, з ризиками можливого спалаху нового військового конфлікту. Але слід зазначити, що агенти впливу з РФ планували дестабілізувати політичну ситуацію через підвищення сепаратистських настроїв етнічного населення в південних регіонах України та Молдови.
Для того щоб зрозуміти вірогідність активізації сепаратистських настроїв у певному регіоні, потрібно проаналізувати фактори виникнення такого явища, як сепаратизм. Створення квазідержавних утворень в Україні напряму пов’язано з розвитком сепаратистських процесів. Усі проекти «народних республік», які були започатковані в Україні, фінансувались з зовні та були штучно створені [4, с. 52]. У 2022 році, після початку повномасштабної агресії РФ проти України, окупаційні війська та спецслужби РФ не змогли реалізувати поставлене завдання президента РФ В. Путіна, яке полягало у швидкому захопленні влади за допомогою військової сили на всій території України, через спротив Збройних сил України та Українського народу. 23 червня 2022 під час саміту ЄС у Брюсселі, було схвалено резолюцію Європарламенту щодо надання статусу кандидатів в члени ЄС Україні та Молдови. Після набуття Республікою Молдова статусу кандидата в члени ЄС, перший заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ, голова правління фонду «Російський світ» В’ячеслав Ніконов заявив, що дії Кишиніва можуть призвести до загрози територіальній цілісності Молдови. У той самий час, на території Молдови, зокрема у м. Комрат пройшов установчий з’їзд громадсько-політичного руху. «Народний Союз Гагаузія». Потрібно зазначити, що політичні діячи автономного територіального утворення Гагаузія, яке входить до складу Молдови, завжди мали стійкий діалог з РФ. Наприклад 25 січня 2022 року під час установчого засідання депутатів Народної ради Гагаузії було ухвалено рішення про формування делегації для переговорів щодо надання допомоги населенню АТУ Гагаузія у зв’язку з кризовою ситуацією в енергосекторі Молдови. До складу делегації увійшли депутати Народних Зборів Гагаузії Віктор Петров (керівник Делегації), Леонід Кіося та Олена Юрченко. Під час установчого з’їзду громадсько-політичного руху «Народний Союз Гагаузія» 23 червня 2022 року було проголошено резолюцію, у фінальній частині якої було зазначено щодо прийняття рішення об’єднати сили гагаузького народу, який проживає в автономії, в інших регіонах Республіки Молдова так і за межами країни і оголошення про створення в республіці суспільно-політичного руху «Gagauz Halk Birlii / Народний Союз Гагаузії». Суспільно-політичний рух очолив Віктор Петров, який є депутатом Народних зборів Гагаузії та був очільником вищезгаданої делегації депутатів АТО Гагаузія до Москви. Ключовим фактором, який викликає занепокоєння можна вважати вислів у фінальній частині резолюції, який стосується намірів об’єднати сили гагаузького народу, який проживає в автономії, в інших регіонах Республіки Молдова так і за межами країни. Згідно з даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року на території Одеської області проживають 27,6 тисяч гагаузів, які компактно розміщені у Болградському, Ренійському, Тарутинському, Кілійському, Арцизському районах. Таким чином, можна зробити висновок, що 23 червня 2022 року у м. Комрат під час проведення установчих зборів громадсько-політичного руху «Народний Союз Гагаузія» був проголошений заклик до зміцнення молдавської державності, суверенітету та цілісності, а також розвитку добрих відносин із історичними друзями гагаузького народу – Росією та іншими країнами Євразійського економічного союзу, який зафіксований в резолюції даного з’їзду.
Враховуючи етнотериторіальні відмінності населених пунктів, які розташовані в західно-південних регіонах Одеської області, та знаходяться у транскордонному просторі України та Молдови і межують з населеними пунктами автономно територіального утворення Гагаузія, є ризик того, що заклики громадсько-політичних рухів Гагаузії на підтримку стосунків з РФ до своїх співгромадян, які мешкають на території Одеської області можуть спричинити утворення негативних політичних процесів в Україні. Під негативними політичними процесами слід розуміти підвищення рівня сепаратистських настроїв серед місцевого населення етнічної частини Одеської області, а також посилення процесів інспірованого сепаратизму.
Потрібно зазначити, що підвищення або посилення сепаратистських настроїв серед населення країн може бути або інспіровано зовнішніми чинниками, або набуте через бажання етнічної групи громадян певного регіону країни до реалізації права на самовизначення народів. Під час військової агресії РФ проти України, ворог застосовує проти України не тільки військову силу, а ще й гібридні загрози, мета яких полягає в дестабілізації політичної ситуації в окремих регіонах України, що може призвести до внутрішньополітичних конфліктів, які негативно вплинуть на загальнонаціональну ситуацію в країні. Приклад з політичними процесами регіонального сепаратизму у Молдові, наявний приклад того, як політичні процеси країни сусіда, інспіровані ззовні можуть негативно вплинути на політичну ситуацію в межуючому регіоні України, де в 2015 році вже була спроба дестабілізації політичної ситуації. Для того, щоб унеможливити реалізації політичних конфліктів інспірованих з зовні країною агресором, потрібно більш активно вивчати політичну ситуацію в межуючих областях України з іншими країнами, впровадити стратегію протидії регіональному сепаратизму у регіонах, які є найбільш вразливими для цієї проблеми.
Віра Ястребова, аспірант Національний університет ‘Одеська юридична академія’, кафедра Політичних теорій
Список використаних джерел:
- Хойнацька Л. М. Тероризм як соціально-політичне явище. Матеріали ІІІ підсумкової науково-практичної конференції (16 травня 2019 року). Київ, 2019. 196 с.
- «Бесарабська народна республіка». Вікіпедія: Вільна Енциклопедія (Wikipedia: The Free Encyclopedia). URL: https://uk.wikipedia.org (дата звернення 13.04.2023).
- Шандра А., Сілі Р. Внутрішня кухня гібридної війни РФ проти України. Аналітичний звіт. Київ, 2019. С. 17–18.
- Мамонтова Е., Лисянський П. Інспірований сепаратизм в Україні як політичне явище та наукова категорія. Актуальні проблеми політики. 2022. Вип. 70. С. 49–54.
Ключові слова: квазідержавні утворення, дестабілізація, інструмент впливу, сепаратизм, сецесія, анексія.
Key words: quasi-state entities, destabilization, instrument of influence, separatism, secession, annexation.