Аналітичний звіт присвячено комплексному дослідженню процесів мілітаризації промисловості на тимчасово окупованих територіях України внаслідок збройної агресії Російської Федерації. У матеріалі розглянуто, яким чином цивільна промислова, транспортна та логістична інфраструктура окупованих регіонів була системно інтегрована у військово-промисловий комплекс РФ та використовується для забезпечення ведення війни проти України.
У звіті проаналізовано стан промислової та ресурсної бази Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей до початку окупації, а також трансформацію ключових підприємств після 2014 року і особливо після повномасштабного вторгнення у 2022 році. Окрема увага приділена перепрофілюванню машинобудівних, металургійних і хімічних підприємств під потреби військової економіки РФ, демонтажу та вивезенню обладнання, використанню шахт і підземних споруд як складів боєприпасів, ремонтних баз і командних пунктів.
Дослідження також охоплює мілітаризацію транспортно-логістичної системи окупованих територій, зокрема портів Азовського моря, залізничних вузлів, автомобільних коридорів і промислових зон, що забезпечують постачання військ, техніки та ресурсів для російської армії. Проаналізовано участь захоплених підприємств у міжнародних військово-технічних заходах РФ та їх інтеграцію до ланцюгів постачання російського військово-промислового комплексу.
Окремий розділ присвячено економічним, екологічним і гуманітарним наслідкам мілітаризації промислового простору окупованих територій. Йдеться про масштабні втрати промислового потенціалу, деградацію довкілля внаслідок затоплення шахт і руйнування екосистем, примусову працю, депопуляцію регіонів та погіршення умов життя цивільного населення. У звіті підкреслено, що ці процеси формують довгострокові загрози не лише для України, а й для безпеки Чорноморського та Азовського регіонів і європейської безпеки загалом.
Звіт підготовлено на основі аналізу відкритих і закритих джерел, офіційної статистики, супутникових знімків, матеріалів правозахисних організацій, нормативних документів окупаційної влади та свідчень мешканців окупованих територій. Отримані результати можуть бути використані органами державної влади, міжнародними організаціями, експертною спільнотою та правозахисними структурами для формування санкційної політики, стратегій деокупації та правової оцінки дій Російської Федерації.